Daria Zaseda, umetnica, Kijev; Ternopil, Ukrajina; Poljska.
Kot bi trenil je bil 24. februar ob petih zjutraj, moj mož je držal prestrašenega zaspanega otroka v svojem naročju. S pretresenim glasom je dejal: »Začelo se je. Eksplozije. Pojdi v kopalnico, takoj.« Kopalnico je obložil z blazinami, odejami in plašči. Smo takrat vedeli, da bo v tem majhnem brlogu otrok preživel 11 dni, tako dolgo je bil Kijev v ognju eksplozij? Zagotovo ne, ničesar nismo vedeli ali razumeli.
Kot bi trenil je bil 26. februarja, resnično strašna noč, ko so Rusi poskušali uničiti vojaško enoto, oddaljeno manj kot kilometer. Bilo je tako oglušujoče, da se je zdelo, da bi lahko naredila posnetek s časovnim zamikom kako z možem osiviva. Hvala bogu je otrok spal, jaz pa sem ji držala blazine na ušesih, da bi jo zaščitila pred strahom in da ne bi dojela, kaj se dogaja.
Kot bi trenil je bil nov dan, kmalu nehaš razlikovati dneve, preživete na kopalniških tleh. Otrok je prvič vprašal o zvokih eksplozij in rekli smo ji, da blizu naše hiše letijo pošasti, ki poskušajo zagrabiti naš dom in njene igrače, ampak super junaki se borijo proti njim.
ВІЙНА — ЯК РАНА, ЩО НЕ МОЖЕ ЗАГОЇТИСЯ
Дар’я Засєда, художниця, Київ
Кліп очима, 5 ранку 24 лютого, у чоловіка на руках перелякана сонна дитина, голос у нього мертвий. «Почалося. Вибухи. Всі у ванну». Він застелив ванну подушками, ковдрами, куртками.
Чи знали ми тоді, що в цьому гніздечку дитина житиме 11 днів, поки Київ буде знобити від вибухів? Ні, звісно ми тоді ще нічого не знали та не розуміли. Кліп очима, 26 лютого, починається дуже страшна ніч, коли русня намагається знести військову частину, яка менше км від мене. Стоїть такий шум, що мені здається можна зняти тайм-лапс відео як ми з чоловіком сивіємо. Дякувати Богові, дитина спить, але я тримаю подушки біля її вух. Аби ти, мала, нічого не боялася, нічого не помітила Кліп очима, якийсь ще день, а ти дуже швидко перестаєш розрізняти їх, коли живеш на підлозі у ванній. Дитина вперше питає про звуки вибухи і ми кажемо, що то поряд з будинком літають «дяді-поросяти», які хочуть забрати наш дім, її іграшки, але з ними ведуть боротьбу супермени.